Історія справи
Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №910/16784/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 910/16784/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Саранюка В.І.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12 січня 2016 року у справі № 910/16784/15 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалсервісгруп", про стягнення 2 106 111 991,53 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Косякевич Ю.С. (дов. від 30.05.16); Ханович К.В. (дов. від 05.05.16); Шпак Т.Г. (дов. від 05.05.16);
відповідача - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року позивач ПАТ "Дельта Банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" про стягнення 2 106 111 991,53 грн.
Вказував, що 21.03.11 між ним (кредитором) та ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" (позичальником) був укладений договір кредитної лінії № НКЛ- 2006078/1, згідно якого він зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти траншами в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 21 000 000 євро та зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами, а позичальник - повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у строк до 21.03.16.
Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач просив стягнути з відповідача 2 100 564 235,84 грн. основного боргу та заборгованості зі сплати процентів, 4 476 172,39 грн. заборгованості за простроченою комісією та 1 071 583,39 грн. пені за несвоєчасне повернення комісії, а всього - 2 106 111 991,53 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 вересня 2015 року (суддя Якименко М.М.) позов задоволено.
Вирішено стягнути з ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" на користь ПАТ "Дельта Банк" 126 321 693,75 грн. заборгованості за строковим кредитом, 378 965 081,25 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 2 595 651,19 грн. заборгованості за строковими процентами, 5 364 346,01 грн. заборгованості за простроченими процентами до 31 дня, 78 080 371,52 грн. заборгованості за простроченими процентами понад 31 день, 4 476 172,39 грн. заборгованості за простроченою комісією, 78 132 563,31 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 071 583,39 грн. 39 пені за несвоєчасне повернення комісії, 1 414 802 970 штрафу.
Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині дотримання строків повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії, що є підставою до покладення на нього обов'язку по їх сплаті разом з пенею та штрафом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12 січня 2016 року (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючий, Мальченко А.О., Зубець Л.П.) призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Ухвала мотивована посиланнями на необхідність проведення перерахунку суми позову.
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, посилаючись на порушення судом апеляційної приписів ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", ч. 1 ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного господарського суду для розгляду.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ч. 1 ст. 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Пунктами 2, 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
При цьому, таке право у господарського суду виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.
В силу вимог ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.
Таким чином, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд зобов'язаний навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин, які входять до предмету доказування у справі та не можуть бути встановлені судом, оскільки потребують спеціальних знань, а тому можуть бути встановлені виключно судовими експертами.
Зупиняючи провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виникла необхідність проведення перерахунку суми позову.
Разом з тим, апеляційним господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку суми боргу за кредитним договором і чому таку перевірку не може здійснити апеляційний господарський суд.
За таких обставин, висновок апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі, слід вважати необґрунтованим, а відтак, - оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі господарському суду апеляційної інстанції для розгляду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації, задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12 січня 2016 року про зупинення провадження у справі № 910/16784/15 скасувати.
3. Справу № 910/16784/15 передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: В.І. Саранюк
С.В. Владимиренко